
Але, дорогі друзі, сьогодні я розповім вам дуже веселу історію про те, як я купила собі закладку, а потім вирішила відвідати зоопарк. Все почалось звичайно - я була в надзвичайно поганому настрої і вирішила заправити свого бенза з допомогою метадону. Так, так, саме так, світ моїх думок був заправлений цими бодрящими речовинами.
Так я і вирушила в наш справжній марафон, де кожна мить життя виглядала яскравою і незабутньою. Хаднаш, хаднаш, і я була в зоопарку. Зі сміливістю наркотично поправлених самураїв, я увійшла в вольєр левів. І що ви думаєте? Я зустріла там нашого короля джунглів - справжнього лева. Він дивився на мене сердечними, видурієвими очима.
І тут я зрозуміла, що моя закладка запрацювала на всю котушку. Я почала розмахувати руками як кристал гейзеру, бо чомусь в цей момент мені здавалося, що я можу покорити світ.
Танець перед левом був настільки вразливим, він був як музика, яку чуло тільки двоє - я сама і лев. І наша поєднана харизма створила щось неповторне, намагаючись злитися в єдине ціле. Так, я думала, що ми стали друзями.
Хах, але моя уява наркотичної дійсності розтріскалася, коли лев здер з мене шматок одягу і накинувся на мене.
Це було все, на що вистачило мені моєї закладки - на страх перед цим величним мамонтом лісових просторів. Я хотіла зробити щось незвичне, але вийшло все зовсім не так, як я планувала. Я розвернулася та побігла, як нещасний турист, якому платять за рекламу в обіймах льва.
Але мені довелося наркотично поправитися, щоб залишитися в живих. І коли я побачила цю сипучу картишку з кристалами - моє серце задрожало від радості. Я мала нову спробу, щоб звільнити себе від цього нелюдського лева. Я підійшла до клітки, витягнула руку та гаманця, а моя рука тремтіла, немов листок на вітрі.
Але тут я почула голос того, хто знає все про кристали і наркотичну залежність. "Стоп, наркомане комік! Чи ти справді думаєш, що тобі буде краще, якщо ти зануритися в цю бездонну прірву наркотиків? Це не виходить, нехай цей лев лишиться левом". Авдій підійшов до мене та відітнув мене зі світу наркотиків.
Та я повинен сказати, що він був правий. Ці наркотики - це не все в житті. Вони можуть зруйнувати все, що ти маєш. І навіть як комік наркоман, я повинен знати цю правду.
Отже, дорогі друзі, нехай ця історія буде нагадуванням для вас - не втягуйтесь в бліскучі примари наркотичної залежності. Життя - це запах квітів, гучний сміх друзів та радість простих речей. Не витрачайте свої дні на гамання кристалів та боротьбу з левами. Ви заслуговуєте на краще, ви заслуговуєте на життя, яке переповнюється насолодою та щастям!
Так що, хлопці, забули про лева, закиньте свої закладки, віддайте бензу назад наркотикам і відправляйтесь гамати в своєму віртуальному світі. Бо тільки так ви можете знайти себе та своє щастя. Гарного всім дня, друзі!
Подофигел, наркоманские друзья! С вами общается самый крутой и железный наркоман из всех! Ну что, готовы влететь в мир наркотиков вместе со мной?
Сегодня я расскажу вам историю про то, как я купил кокаин и сдал на водительские права!
Вот так начинается мой недавний закладочный путь к наслаждениям. Вы же знаете, что я всегда припариваюсь по полной программе. Так что этот раз не стал исключением! Короче, ребята, одним прекрасным вечером, когда головняки наконец успокоились, я и решил пойти по своему любимому делу – искать новые приключения.
Сидел я значит в своей уютной комнатке, разглядывал закладки и думал, какую штуку бы мне попробовать на этот раз. Вдруг мне в голову пришла мысль –
кокаин! Зараза этот фентанил уже поднадоел, а вот кокаин никогда не подводил. Ну, я и пошел прошерстить свои надежные источники.
Прочесывал я все закладки на своем
любимом айфоне, пока не обнаружил информацию о дилере, который мог мне помочь. Позвонил ему, и он сразу все уловил. Договорились о месте и времени встречи. Знаете, как говорится, когда дело о главном – не стоит протирать пятки. И я сразу пошел туда, где происходили все эти нелегальные делишки.
Пришел я такой к указанному месту, и уже тут мои широкие наркоманские глазки, подогретые припариваниемся, резко привлеклись к парню, который ждал меня. Он выглядел так, будто только что съел пол-аптеки амфика! Знаешь, это такое наркоманское знакомство – когда ты видишь другого наркомана и понимаешь, что у вас одни и те же хохотунчики и веселое настроение!
Ну, ладно, перейдем к главному. Парень достал пачку из своего кармана и говорит, что это кокаин. Вот тут-то я и решил проверить качество товара. Взял я шприц и, как обычно, сделал проверочный укол. Ну, друзья, у меня кожа зашевелилась от этого
кайфа
! Фух, ну наконец-то настоящий кокаин!
Я сразу же купил этот чудесный порошок и решил пойти домой, чтобы быстрее втрихметриться в реальность этого мира.
Когда я вышел на улицу, мне вспомнилось, что у меня пока нет водительских прав! Не мог же я покидать без помощи эйч! Надо же как-то исправить эту проблему.
Тут меня осенило! Я же могу сдать на права без проблем, ведь наркотики всегда придают уверенности! Я сразу же поехал в автошколу, где мне предложили практическое обучение. Ха, какие головняки, думал я, обкатываясь на машине под воздействием кокаина! Все было так просто и беззаботно!
И вот, после пары недельных занятий, я сдал на водительские права. Друзья, представляете, я теперь официально наркоман на дорогах! И безусловно, мои наркоманские глазки, полные припаривающегося кокаина, сияют от счастья и радости!
Так что, дорогие наркоманы, я горжусь своими новыми достижениями – купил кокаин и сдал на водительские права!
И на этом пожалуй закончу свою историю, дорогие наркоманы.